ЗДЕМАСКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до здемаскува́ти. Коли вернула, застала вже деяких мужчин і дівчат здемаскованих (Коб., III, 1956, 390).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 533.