ЗДОРОВЕ́ЗНИЙ, а, е, розм. Те саме, що здорове́нний. Кого вже тільки не бачив їхній порт за ці роки! Бачив зуавів, бенгальців, сенегальців, здоровезних чорношкірих марокканців, бачив французьку морську піхоту й цибатих англійських офіцерів (Гончар, II, 1959, 7); Високо злітає здоровезна сапа, а на місці кущів виростають могилки (Коцюб., І, 1955, 190); Здоровезний сірий український віл лежить і тихо ремигає (Довж., І, 1958, 222); Антонаса ще більше розлютив спокій Матвія, і він з усієї сили замахнувся здоровезною рукою, щоб вдарити його в голову (Ірчан, II, 1958, 299).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 545.