ЗДРІ́БНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗДРІБНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех.
1. Дробити, кришити що-небудь. Грубі корми здрібнюють, здебільшого, на соломорізках і здрібнювачах (Механ. і електриф.., 1953, 471).
2. Робити меншим, коротшим, дрібнішим. Смерть.. підступала до розвідників, здрібнюючи і здрібнюючи свої кроки, і це ставало нестерпним (Багмут, Опов., 1959, 59); // рідко. Вживати в зменшено-пестливій формі. Я з руського Хоми перехрестила тебе на італійського Томассо, а сього здрібнила на Томассіно (Фр., VI, 1950, 353).
3. перен. Робити незначним, неважливим, зменшувати внутрішню значимість, глибину. Роман.. думав одне: «Здрібніла, змізерніла правда на землі» (Стельмах, Хліб.., 1959, 361); Воскрешати [людину на екрані] можна тільки в більш високій якості, воскресити, здрібнивши образ,— це не значить воскресити (Довж., III, 1960, 193).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 550.