ЗДУРІ́ЛО, розм. Присл. до здурі́лий 2. Івась крикнув удруге ще дужче, ще нестямніше.. Уляна здуріло припала до його (Мирний, І, 1954, 310).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 552.