ЗЕРНИ́СТИЙ, а, е. Який має в собі багато зерен. Росте.. пшениця висока, густа-прегуста та зерниста, аж колос повгинався (Н.-Лев., І, 1956, 113); Колос нахилився до колоса, обважнілий і рясний, зернистий (Чендей, Вітер.., 1958, 143); // Який складається з зерен або дрібних часточок якої-небудь речовини. — На підвечірок купить Мариня пачку ячмінної кави «Луна», а ту зернисту каву, що є ще в хаті, хай Мариня засипле до пляшки, закоркує щільно, і будемо держати тільки для гостей (Вільде, Сестри.., 1958, 207); Швидко миготіли узлісся й галявини, більше вкриті золотавим зернистим піском, ніж скупою рослинністю (Дмит., Наречена, 1959, 132); За походженням відрізняють золотисто-жовтий мед з білої акації, білий зернистий мед з акації жовтої (Бджоли, 1955, 194).
Зерни́ста ікра́ — сорт чорної ікри, яка добувається з осетрових риб. Зернисту або кетову ікру кладуть гіркою на розетку ікорниці, а в ікорницю укладають дрібно колотий лід (Технол. пригот. їжі, 1957, 130).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 560.