ЗЕРНОБОБО́ВИЙ, а, е. Який дає плоди у вигляді бобів, що використовуються як зернові продукти. На Україні поширені найбільше такі зернобобові культури, як горох, вика, люпин, сочевиця, квасоля (Колг. Укр., 5, 1961, 45); // у знач. ім. зернобобо́ві, вих, мн. Рослини родини бобових (горох, соя, квасоля і т. ін.). Зернобобові (горох, вико-овес).. рано звільняють поле, залишають після себе достатню кількість поживних речовин, особливо азоту (Картопля, 1957, 35).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 561.