ЗЛА́ДНАНИЙ1, а, е, розм.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до зладна́ти1.
2. у знач. прикм. Який відзначається злагодженістю дій, рухів; одностайний, дружний. На сяюче плесо гранітного ширу Ступив сурмачів струнко зладнаний ряд (Бажан, Роки, 1957, 257).
ЗЛА́ДНАНИЙ2, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до зладна́ти2. Роман «Чорне озеро» має добре зладнаний сюжет (Вітч., 12, 1965, 152).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 584.