ЗЛИГО́ДНІЙ, я, є. Сповнений злигоднів. Ні довгі літа, ні часом злигодні години — ніщо не притомило її (Мирний, V, 1955, 372).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 591.