ЗЛОВИ́ТИСЯ, зловлю́ся, зло́вишся; мн. зло́вляться; док. Пійматися, потрапивши у пастку і т. ін. (перев. про звірів, риб, птахів). Ось Медвідь зловився в дубі! (Фр., XII, 1953, 20); Закинув Данилко у воду вудку, чекає, чи зловиться рибка (Коцюб., І, 1955, 469).
◊ Злови́тися на гачо́к див. гачо́к.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 598.