ЗЛОДІ́ЙЩИНА, и, ж., розм. Те саме, що злоді́йство. — Спіть спокійно,— злодійщини у нас не чути (Вас., II, 1959, 74); — Цьому старцю й сорока нема. Тільки бороду, мов кінський хвіст, відпустив. Але я прилюдно, на стайні проріджу її, щоб не було злодійщини в моєму домі (Стельмах, І, 1962, 285).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 600.