ЗЛОТОГЛА́ВИЙ1, а, е, заст., поет. Прикм. до злотогла́в.
ЗЛОТОГЛА́ВИЙ2, а, е, поет. Те саме, що золотогла́вий. Густі сосни шуміли перед його очима, заступали злотоглаве місто (Кучер, Пов. і опов., 1949, 31).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 604.