Що oзначає слово - "злощасний"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ЗЛОЩА́СНИЙ, а, е.

1. Який спричинився до неприємностей, непорозуміння. Вона почала [розповідь] з неділі, з тієї злощасної прогулянки в ліс, коли її так безсердечно образив Василь (Хижняк, Невгамовна, 1961, 66); Від радості Сашко забув про насмішкуватих ланкових і про свій злощасний запис у щоденнику (Багмут, Опов., 1959, 105).

2. Який заслуговує на співчуття; нещасливий, бідолашний. Треба скоріш прославитись, чи що, аби вже знайшлись такі злощасні люди, що прийняли б на себе сю невдячну роботу (Л. Укр., V, 1956, 244); — Цей злощасний гетьман діє не сам, а з чиєїсь дужої направи і збройної допомоги (Ле, Наливайко, 1957, 40).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 605.