ЗЛУ́СКАТИ, аю, аєш, док., перех. З’їсти, лускаючи (насіння, горіхи і т. ін.). Підійшов я до гурту.. Постояв, злускав жменю насіння (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 94).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 606.