ЗМИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., діал. Відскочити вбік. Хотів ударити чорта, а той змикнув, і кий ударився об камінь (Чуб., І, 1872, 46).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 618.