ЗМО́ВИНИ, вин, мн., заст. Заручини. В Хмелинцях рушники були готові, тільки нас і ждали. Зробили змовини, а там і весілля справили (Вовчок, І, 1955, 78); А в нас — новина: Кашуба Наталку сватає. Приходив оце на змовини (Кос., Новели, 1962, 142).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 629.