ЗМОНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех. Док. до монтува́ти. Завод допоміг [колгоспові] і своїми людьми, і металом. Спорудили механізований водогін з напірною баштою, проклали сітку труб, змонтували автопоїлки (Вол., Місячне срібло, 1961, 187); В шуканнях способів керування ритмом кінорозповіді кінематографісти прагнуть знімати не окремі кадри, щоб потім змонтувати їх у закінчену сцену, а усю сцену одразу, одним цілісним динамічним куском (Мист., 4, 1961, 16).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 631.