ЗМІТА́ТИСЯ, а́ється, недок. Пас. до зміта́ти. Різні бувають вітри в океані — то проносяться легенькі бризи, то шаленіють урагани, від яких гинуть цілі флотилії і змітаються цілі міста (Літ. газ., 16. IX 1960, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 625.