ЗНАВЕ́ЦТВО, а, с., мист. Володіння практичними знаннями, необхідними для визначення достовірності мистецького твору, його авторства, часу і місця створення .
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 636.