ЗНАЧИ́МИЙ, а, е. Який відіграє певну роль; важливий. В основі успіху трупи, керованої Кропивницьким, лежало передусім те, що більшість п’єс репертуару підносила суспільно значимі питання (Життя Саксаганського, 1957, 40); У художньому творі тема, якою б вона не була вдячною і значимою, ще не є гарантією його художньої цінності (Вітч., 6, 1961, 190).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 648.