ЗНЕБА́РВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗНЕБА́РВИТИ, влю, виш; мн. знеба́рвлять; док., перех.
1. Робити безбарвним, знищуючи яскравість кольору. Можна користуватися засобами, що знебарвлюють веснянки. Це — сік лимона; звичайний столовий оцет, наполовину розведений водою; п’ятипроцентний розчин перекису водню (Наука.., 4, 1965, 23).
2. перен. Робити що-небудь менш виразним і т. ін. Давнішні перекладачі зовсім знебарвлювали ритміку Шевченка (Рильський, III, 1956, 238); Кажуть, що час знебарвлює спогади (Коп., Навколо полум’я, 1961, 43).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 651.