ЗНЕЛЮДНІ́ТИ, і́є, док. Стати безлюдним або малолюдним; спустіти. Наближалися фашисти; знелюдніло наше село. Кілька старих бабів тільки й лишилося (Вишня, І, 1956, 253); // безос. Гасла. Співи. Рух до міста робітників. Раптом стукіт копит ескадрону кінних жандармів. Гик і нагайки. Удари і кров!.. І знелюдніло на вулицях передмістя (Крот., Сини.., 1948, 231).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 655.