ЗНИ́КНЕННЯ, я, с. Дія за знач. зни́кнути і зни́кти. У братерській сім’ї соціалістичних держав із зникненням класових антагонізмів зникають і антагонізми між націями (Програма КПРС, 1961, 20); Зникнення її [сили тяжіння] призвело б до швидкого звітрювання земної атмосфери у світовий простір (Наука.., 3, 1960, 9); Розенберг ще не отямився після раптового зникнення Каринського (Шовк., Інженери, 1956, 85).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 663.