ЗНИ́ЩЕННЯ, я, с. Дія за знач. зни́щити і зни́щитися. Знищення конвою біля череди — їхня [партизанська] справа (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 190); Для знищення бур’янів проводимо сліпе боронування, а потім дворазове розпушування грунту в міжряддях (Хлібороб Укр., 8, 1964, 11); — А чи зрозуміє і оцінить Європа, що російський солдат.. життям власним захищав її від знищення і руйнувань? (Кочура, Зол. грамота, 1960, 386); Боротьба за знищення панування капіталу є соціалістична боротьба (Ленін, 10, 1949, 25).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 664.