Що oзначає слово - "зношуватися"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ЗНО́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗНОСИ́ТИСЯ, зношу́ся, зно́сишся, док.

1. Ставати старим, непридатним для користування від тривалого носіння (про одяг, взуття і т. ін.). — В мене простий убір, та й той я ношу поти, поки не зноситься (Н.-Лев., IV, 1956, 30); Щорс докладав усіх сил, щоб червоноармійці були одягнені і взуті. Проте з часом шинелі й чоботи червоноармійців зносилися (Скл., Легенд. начдив, 1957, 54); // спец. Ставати непридатним для дальшого використаная внаслідок тривалої роботи (про інструмент, машини, устаткування і т. ін.). Різальний інструмент від нагріву розм’якшується і передчасно зношується (Токарна справа.., 1957, 71); В процесі виробництва основні засоби зношуються і частина їх вартості переходить у затрати на виробництво продуктів (Колг. Укр., 10, 1958,6); — А хто не дозволив валки вчасно замінити? Начальник цеху. Я тричі говорив, що вони зносилися, а ви не слухали (Хижияк, Невгамовна, 1961, 21); * Образно. У нього є різні переконання, так сказати, про запас. Одно зноситься, він собі байдуже, виймає друге, свіжісіньке (Фр., III, 1950, 258).

2. перен. Виснажуватися, витрачатися (перев. про фізичну силу); // Втрачати свіжість, яскравість (про красу, колір обличчя і т. ін.). І краса була — не знать коли зносилася (Мирний, III, 1954, 14); — Чи я в тебе з лиця спала, чи брови зносилися, чи робити забулася? (Барв., Опов.., 1902, 60).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 672.