ЗНІ́ЖЕНО. Присл. до зні́жений 2; // Манірно. Дівчина увесь час навіщось мружила свої оченята з довгими нафарбованими віями і манірно, зніжено запитувала: — Фред, коли почнуться танці? (Ткач, Арена, 1960, 42).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 665.