ЗОБРА́ЖЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. зобрази́ти, зобража́ти. Чимало уваги приділив український реаліст [І. Нечуй-Левицький] зображенню експлуататорської ролі церкви — захисника мракобісся (Рад. літ-во, 1, 1963, 27); Головним об’єктом зображення у скульптурі є постать людини (Наука.., 6, 1963, 55).
2. Картина, малюнок, відбиток, фотографія і т. ін. На башту вихопилася гнучка постать юнака, і невідомо звідки в його руках з’явився прапор із зображенням білого голуба (Жур., Вечір.., 1958, 238); Великий інтерес становлять знахідки скульптурних зображень жінок (статуетки), вирізаних з бивня мамонта або з каменю (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 20); Електроніка навчила радіохвилі передавати на сотні і тисячі кілометрів не лише звук, а й зображення (Наука.., 8, 1962, 16); Щоб підвищити повноту і детальність зображення предметів місцевості,.. підвищити наочність зображення і створити зручні умови для виконання проектувальних робіт, виготовляють топографічні плани в масштабі 1 : 200 (Інж. геод., 1959, 12); На фотографіях у горах темні зображення на фоні снігу або криги часто мають ореол (Довідник фот., 1959, 68); В розширених зіницях [Лариси], облямованих голубими обідками, Вадим побачив своє зображення, але таке дрібне й далеке, мов на дні глибокого колодязя (Руд., Остання шабля, 1959, 38).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 675.