ЗОЛОТІ́ТИ, і́є, недок. Те саме, що золоти́тися 1, 2. У колгоспах жито зріє І пшениця золотіє (Укр.. думи.., 1955, 546); По грядках — мак і квіти, І сонях золотів (Мал., Серце.., 1959, 158); Все розцвітало, золотіючи від заходового сонця (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 284).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 681.