Що oзначає слово - "зопалу"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ЗО́ПАЛУ, присл. У стані сильного збудження; необачно. [Мелашка:] Звісно, як Прохор ваш не зопалу одружився з Катрею, а по мислі, то вже певна річ, що промеж них мусить бути і лад і згода (Кроп., IV, 1959, 9); Батько шанобливими очима дивився на сина, на якого зопалу напустився був (Горд., II, 1959, 189); // У перший момент після чого-небудь; не відчувши, не помітивши. Поранено було й самого Гармаша, в руку. Зопалу був і не звернув уваги, димав — дряпнуло (Головко, II, 1957, 571).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 686.