ЗО́РНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що зо́ряний 1. * Образно. І над Дніпром, над Чорним морем Ізвисне зорний виноград (Ус., Вибр., 1948, 240); Веде нас партія шляхами в комуністичну зорну даль (Шпорта, Вибр., 1958, 67).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 688.