ЗРАБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., діал.
1. Забрати силою. — Пан скине щотяжчий податок зі своїх плечей та поставить на твої. Та й зрабують у тебе порося, в сусіда корову (Март., Тв., 1954, 184).
2. Придбати грабіжництвом.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 696.