Що oзначає слово - "зразок"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ЗРАЗО́К, зка́, ч.

1. Пробний виріб; окремий предмет, річ із ряду однакових. Убраний [подорожній] по моді, на стільці коло нього його речі, шкуратяна торба, скринька до зразків товарів (Л. Укр., IV, 1954, 220); До уроків, на яких розглядатимуться кольорові метали і їх сплави, учитель повинен підготувати зразки як чистих кольорових металів, так і їх основних сплавів (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 43); // Предмет за яким можна скласти уявлення про інші подібні предмети. Ядзя післала кілька мистецьких і дорогих зразків своєї праці (Кобр., Вибр., 1954, 101); Нові зразки сільськогосподарської техніки — свідчення успіхів творчої думки інженерів, конструкторів машинобудівної промисловості (Наука.., 7, 1956, 2).

2. чого. Типове втілення чого-небудь (властивості, якості, поведінки і т. ін.). Паризька комуна дала нам зразок держави типу Ради робітничих депутатів — прямої влади організованих і озброєних робітників,— диктатури робітників і селян (Ленін, 24, 1950, 117); Як ворожа сила налягала На Москву, неначе чорна хмара, — Всі народи братського Союзу Одностайно стали їй на захист І грудьми її обороняли. Ой, чи це ж то, браття, та не приклад, Не взірець хоробрості високий, Не зразок єднання та братання? (Рильський, II, 1960, 207); «Енеїда» [опера М. Лисенка] і до наших днів залишається єдиним зразком сатири в українському оперному мистецтві (Мист., 6, 1964, 27).

3. Той (те), якого варто наслідувати; взірець, приклад. — Перестань киснути!.. Радянський офіцер. Зразком повинен бути для інших (Головко, І, 1957, 481); В листі до А. Кримського від 1898 р. він [І. Франко] зразком для себе як письменника, крім Золя і Марка Твена, вважає і Щедріна (Рад. літ-во, 3, 1957, 42); Радгоспи покликані бути для колгоспів зразком передових, науково обгрунтованих, економічно вигідних методів ведення суспільного виробництва, високої культури і продуктивності праці (Колг. Укр., 9, 1961, 2).

4. Вид, форма чи спосіб, прийняті як типові для виготовлення або влаштування чого-небудь. [Тарас:] Я дав їм зразок, як треба папір до банку писати, щоб вони всій громаді прочитали (Гр., II, 1963, 505); В кабінеті було парко, він розстебнув комір кітеля, зшитого за військовим зразком (Руд., Остання шабля, 1959, 122); Комісія встановила зразки печаток Центральної і окружних виборчих комісій по виборах до Верховної Ради Української РСР (Рад. Укр., 22.I 1959, 1); Приступаючи до соціалістичного будівництва, радянський народ не мав залишених історією готових зразків (Ком. Укр., 4, 1965, 7).

На зразо́к чого — подібний до чого-небудь, схожий на щось. Вглибині зали зроблено щось на зразок відкритої сцени (Ткач, Плем’я.., 1961, 161).

5. діал. Узор. — Покажіте, будьте ласкаві, ваші .. зразки. Мені треба сорочку вимережити і лиштвою пошити (Барв., Опов.., 1902, 216); Тільки й робить [Галя], що, впоравшись коло печі та худоби, копирсає голкою та вигадує зразки всякі (Мирний, І, 1949, 360).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 698.