ЗРОЗУМІ́ЛІСТЬ, лості, ж. Властивість за знач. зрозумі́лий 1. Мистецтво твориться для народу, який ставить до нього свої вимоги. Найперша — вимога дохідливості, зрозумілості (Рад. літ-во, 4, 1966, 16); Питання про зрозумілість того чи іншого поета — це питання про труднощі входження в той світ прекрасного, що його поет створює (Наука.., 8, 1963, 56).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 712.