ЗРІ́ВНЮВАТИ1, юю, юєш, недок., ЗРІВНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех.
1. з ким— чим, у чому, чим. Робити рівним, однаковим у чомусь. В 1563 р., під час Лівонської війни, король польський і великий князь литовський Сігізмунд II Август, побоюючись переходу українських і білоруських феодалів на бік Російської держави, видав привілей, який зрівнював у правах православних феодалів з феодалами-католиками (Іст. УРСР, І, 1953, 154); Чи соцьким батько твій в селі, Чи сам на панщині працює, — А смерть зрівняє всіх в землі: Ні з ким, скажена, не жартує!.. (Г.-Арт., Байки.., 1958, 83); Бо удівець — не молодець: Всі норови знає: .. Ой він твоє біле лице Із своїм зрівняє… (Барв., Опов.., 1902, 233); Оцими самими руками.. заробив він весь свій статок, все те, що зрівняло його з першими хазяїнами (Коцюб., І, 1955, 188).
2. розм. Те саме, що порі́внювати. Огляділа Ганя кімнати і зрівняла їх з батьківськими. Набагато кращий убір був і в кімнатах батьківських (Н.-Лев., І, 1956, 148); Він почував себе вищим від других. З ким він себе зрівняє з своїх дитячих товаришів? (Мирний, IV, 1955, 137); О краю рідний мій! Твої степи безкраї і в небесах твоїх крилаті кораблі… Твою красу ні з чим я не зрівняю, подібного тобі немає на землі! (Сос., Солов. далі, 1957, 62).
ЗРІ́ВНЮВАТИ2, юю, юєш, недок., ЗРІВНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех.
1. Робити рівним, гладким, без западин або виступів. Борони тихо волоклися за кіньми, шматуючи скиби, спушували землю, зрівнювали її (Томч., Жменяки, 1967, 26); Серед забутого місця пролягала широка дорога аж на гору. Грабарі зрівняли її, розгладили, хоч котись (Мирний, IV, 1955, 159); // Згладжувати. Зрівняли все навкруг льодовики (Нагн., Вибр., 1950, 114); // Робити одного рівня з чим-небудь.
◊ Зрівня́ти з земле́ю — зруйнувати повністю, знищити. — Нумо, вдармо на той город! Він не буде нас спинять, Адже впорожні вертаєм! Що в нім, все позабираєм, А нарешті силу маєм Із землею все зрівнять! (Фр., XIII, 1954, 371); Перед атакою потрібно зрівняти з землею всі, без винятку, вузли оборони противника (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 322).
2. тільки док. Розміститися в ряд або ряди по прямій лінії. * Образно. І далекі колонії Більш не будуть полонені, Бо на сонце зрівнявши ряди, В бій останній повстануть раби (Брат., Пісня.., 1953, 85).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 705.