ЗРІВНЯ́ЛЬНИЙ, а, е. Заснований на засадах зрівнювання у чому-небудь; однаковий, рівний для всіх або багатьох. Уламки дореформеного ладу (прикріплення селян до землі і зрівняльне фіскальне землеволодіння) остаточно руйнуються капіталізмом, що проникає в землеробство (Ленін, 3, 1949, 58); За тогочасного дуже низького рівня розвитку продуктивних сил [у первісному суспільстві] існував зрівняльний розподіл продуктів спільної праці (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 20).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 706.