ЗРІ́ДЖЕНИЙ1, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до зріди́ти1. * Образно. Каміння знову впало на зріджені ряди обложників по тому боці рову (Оп., Іду.., 1958, 633).
2. у знач. прикм. Який має недостатню густоту; досить або в міру рідкий (про посіви, насадження, ліси і т. ін.). В суху осінь, коли в грунті не вистачає вологи, сходи озимої пшениці бувають зріджені (Хлібороб Укр., 5, 1968, 18); При інших рівних умовах, ліс зріджений відрізняється своїми властивостями від лісу зімкнутого (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 17).
ЗРІ́ДЖЕНИЙ2, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до зріди́ти2. Зріджений газ.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 706.