ЗУБРОБІЗО́Н, а, ч. Порода биків, виведена схрещенням зубра з бізоном; гібрид зубра з бізоном. З Біловезької Пущі завіз сюди [в Асканію] зубрів, з долини Міссісіпі, з-під ножа американських браконьєрів вихопив останніх на землі бізонів і, схрестивши їх в Асканії, одержав дивовижних гібридів-гігантів — зубробізонів (Гончар, Таврія, 1952, 271); В центрі саду чимале штучне озеро.., а ще далі — багатющий зоологічний відділ, в якому можна бачити зубробізонів, зебру (Цюпа, Україна.., 1960, 222).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 728.