Зужмом нар. = Жужмом. Коло її хустина зужмом лежить. Подольск. г. Поночі крало та зужмом усе в коморі й забрало. Черв. у. Нащо отак зужмом несеш вірьовку? Черк. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 188.