Що oзначає слово - "зустрічатися"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ЗУСТРІЧА́ТИСЯ і діал. ЗОСТРІЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗУСТРІ́НУТИСЯ і діал. ЗОСТРІ́НУТИСЯ, ЗУСТРІ́ТИСЯ і діал. ЗОСТРІ́ТИСЯ, і́нуся, і́нешся, док.

1. з ким, кому і без додатка. Зближатися, сходитися один з одним, рухаючись навпроти. По вулиці йшли школярі з сірими полотняними торбинками через плече. Як зустрічалися [з Давидом], зминали і, спинившися, задирали голови у великих, аж на вуха, шапках (Головко, II, 1957, 78); Стали її [Мотрю] сусіди обходити, а зустрівшись — сторонитись (Мирний, І, 1949, 137); Зустрілась їй жінка, на плечах похилих Несе щось, убога така (Л. Укр., І, 1951, 46); Ми на вулиці зустрілись — Лена з татусе́м і я (Тич., II, 1957, 322); * Образно. — Повірили б ви в те, що я плив Магеллановою протокою? ..Це на самому півдні Південної Америки, між Америкою й Вогненною Землею, де зустрічаються два океани, найбільші в світі (Ю. Янов., II, 1958, 85); // Зближаючись, торкатися. У потиску зустрілись дружні руки (Рильський, II, 1960, 51); // Траплятися на чиєму-небудь шляху, десь, у якомусь місці. В глибині парку зустрічаються художні групи звичайних ялинок, жовтого і тюльпанового дерева та болотного кипариса (Рад. Укр., 5.IX 1950, 3); Біля нього, як завжди, лежало «ружжо», взяте на той випадок, якби в степу зненацька зустрілась якась дичина (Тют., Вир, 1964, 138); // безос. До самого села не зустрілося жодної живої душі, тільки кам’яні хрести біліли над шляхом (Гончар, І, 1954, 9); // Стикатися з ким-, чим-небудь у житті, в роботі. І яку ж викликає досаду, як лютить її всяка безладь, що так часто ще зустрічається… (Гончар, Тронка, 1963, 81); Тепер ви, діти, розгадайте: З яким я дивом там зустрівсь? (Гл., Вибр., 1951, 194); // перен., у сполуч. зі сл. труднощі, перешкоди і т. ін. Зазнавати чого-небудь, відчувати щось. У горах Брянський, як командир, зустрівся з новими труднощами (Гончар, III, 1959, 113); // перен. Виявляти при читанні, в результаті дослідження і т. ін. Наш інтелігентний читач.. бажав би зустрітись в творах красного письменства нашого з обробкою тем філософічних, соціальних, психологічних, історичних і інших (Коцюб., III, 1956, 239).

◊ Зустріча́тися (зустрі́нутися, зустрі́тися) очи́ма (по́глядом, по́глядами) з ким; Зустріча́тися (зустрі́нутися, зустрі́тися) з очи́ма (з по́глядом) чиїми (чиїм)— дивитися один одному в очі. Пархоменко звісив голову й зустрівся з колючими очима молодого чоловіка з тонкими губами (Панч, Вибр., 1947, 304); Зустрівшись несподівано з настороженим поглядом Федора Івановича, він так знітився, що відразу не догадався і сірник загасити (Головко, II, 1957, 433); Зустріча́тися (зустрі́тися) з сме́ртю [віч-на́-віч] — бути, опинятися у смертельній небезпеці. — Може, тому, що фронтовик щодня зустрічається з смертю віч-на-віч,— уголос міркував зараз Антонович,— може, саме тому він пізнає, краще за інших, справжню ціну життя (Гончар, III, 1959, 282); Я тоді, так близько зустрівшись віч-на-віч зі смертю, був перелякався (Збан., Єдина, 1959, 85); О́чі (по́гляди) чиї зустріча́лися (зустрі́лися) — хтось дивився в очі один одному, обмінявся поглядами. Тільки як здійняли тост за молодих артистів, він обернувся й до Насті з чаркою і з жартом. При тому їх очі зустрілись (Л. Укр., III, 1952, 586).

2. з ким. Сходитися разом, бачитися де-небудь. Начальник.. звернувся до дядька: — Вам ніде не доводилось зустрічатися з цим чоловіком? — показав очима на, Підіпригору (Стельмах, II, 1962, 228); Рає мати синові Мотрю. А в сина давно вже серце он як тіпається, як де зустрінеться з Мотрею (Мирний, І, 1949, 185); Сказать їй хочу так багато, а як зустрінуся — мовчу… (Сос., II, 1958, 366); // тільки недок. Разом проводити час, разом бувати де-небудь. Вона вирішила слідкувати й за Оксеном, щоб знати, де він ходить, що робить, з ким зустрічається (Тют., Вир, 1964, 108); — Не сила моя кріпитися… Зустрічатимусь, цілуватиму його… голубитиму (Шиян, Баланда, 1957, 7); // Збиратися з ким-небудь у якомусь місці для бесіди, на нараду і т. ін. Володимир Ілліч [Ленін].. найчастіше зустрічався з трудящими на московських заводах, на засіданнях столичних установ, у своєму кабінеті (Ком. Укр., 4, 1966,62); [Виговський:] Сьогодні я маю зустрітися з польським комісаром Беньовським (Дмит., Навіки разом, 1950, 61); // Сходитися де-небудь для бою, збиратися для змагання і т. ін. (про армії, спортивні команди і т. ін.). Зустрілись козаки й татари там, де могили над Дніпром… Поникли з переляку хмари над ними огненним чолом (Сос., І, 1957, 364); //тільки док., рідко. Познайомитися з ким-небудь. Колись ще дівкою, саме як з Тихоном зустрілися, було в неї на кофточці святковій отаке — на сірому полі квіточки рожеві з зелененькими листочками… (Головко, II, 1957, 150).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 734.