ЗЧЕРВОНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до зчервоні́ти. Давид.. перечитав усе, потім одірвав очі й на товариша радий і зчервонілий глянув (Головко, II, 1957, 125).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 738.