ЗІПСУТТЯ́, рідше ЗОПСУТТЯ́, я, с. Дія за знач. зіпсува́ти, зопсува́ти і стан за знач. зіпсува́тися, зопсува́тися. Хвороба [остеомаляція] починається розладом травлення і зміною апетиту і зіпсуттям смаку (Профіл. захвор.., 1955,180); Тут були зів’ялі старці і молоді парубки, дівчата і старші жінки, ціла збиранина великоміської нужди, зопсуття і розпуки (Фр., IV, 1950, 48).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 575.