ЗІСКО́К, у, ч. Дія за знач. зіска́кувати 1. — Так,— промовив Мишаков, задоволений чіткістю виконання. — Добре. Зробіть зіскок (В ім’я Вітч., 1954, 13).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 578.