З-ПОСЕРЕ́Д, прийм., з род. в.
1. Уживається при вказуванні на середовище або сукупність предметів, звідки хто-, що-небудь виходить, виділяється і т. ін.
2. Уживається при вказуванні на сукупність осіб або предметів, між якими перебуває хто-, що-небудь чи відбувається якась дія. Відтам [з садка] чути було й дитячий дзвінкий сміх, і жіночі срібні голоси, і якесь любе шептання з-посеред потопи листя (Фр., І, 1955, 271); // Уживається при вказуванні на сукупність осіб чи предметів, серед яких виділяють, вирізняють кого-, що-небудь за певними ознаками. Стрільба, чимраз виразніша, долітала звідусіль. З-посеред неї натреноване Хомине вухо вирізняло знайоме чахкання батальйонних мінометів (Гончар, III, 1959, 358).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 696.