ЙО, виг., діал. Уживається для вираження здивування; невже. — Йо! — гукнули дівчата і підбігли розглядати [намальованого солдата] (Кв.-Осн., II, 1956, 18).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 62.