Що oзначає слово - "кабиця"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


КАБИ́ЦЯ, і, ж. Відкрита літня кухня (піч) у дворі або в садку. Маріора варила обід у глиняній кабиці на подвір’ї (Коцюб., І, 1955, 215); В садку під грушею на кабицях варилися пісні борщі з вушками, карасями (Панч, Гомон. Україна, 1954, 73); // Яма, де вміщують казан, під яким розкладають вогнище для варіння, топлення чого-небудь. Варили по куренях три рази вдень, не в горшках, а в мідних або чавунних казанах, і не в печах, а на кабиці (Стор., І, 1957, 257); Потім викопали кабицю, чи піч, для казана з смолою, котрою мазали мережі (Н.-Лев., II, 1956, 266).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 64.