КАБІНЕ́Т, у, ч.
1. Кімната в будинку чи квартирі для занять, ділових розмов тощо. Весь день сидів [пан] у своїм кабінеті, курив люльку і читав газети (Фр., II, 1950, 291); Моторошно йому [юнакові], як згадав, що через два місяці повинен кинути тут все: і отсі кімнатки, де ще малим грався з сестричкою, .. і батьків кабінет, де завсіди було тихо-тихо (Хотк., І, 1966, 35); // Службове приміщення в установі, навчальному закладі, на підприємстві для директора чи іншого керівника. Минуло скілька днів, і Малинка, стурбований, поводячи кругом незрозуміло очима, сидів у кабінеті інспектора (Вас., І, 1959, 138); Вікна кабінету директора хімічного заводу.. виходили просто на широке заасфальтоване подвір’я (Собко, Справа.., 1959, 40).
2. розм Комплект меблів для такої кімнати.
3. Спеціально обладнане приміщення в науково-дослідних, навчальних та ін. закладах і установах для пропаганди певних знань, занять тощо. Миша.. вчиться до екзаменів, а разом з тим він лаборантом при фізичному кабінеті (Л. Укр., V, 1956, 140); Велику допомогу партійним організаціям повинні подавати будинки й кабінети політичної освіти (Рад. Укр., 27 .VIII 1959, 1); Кабінет марксизму-ленінізму
4. Спеціально обладнане лікарське приміщення. Вчора дивились моє серце і замалювали його в рентгенівському кабінеті (Коцюб., III, 1956, 454); Реєстратура розміщена в дожидальному залі, з якого є прямий вхід у лікувальні кабінети лікарів (Заг. догляд за хворими, 1957, 16).
5. Уряд деяких буржуазних країн, що складається з міністрів. Засідання кабінету міністрів; Коаліційний кабінет.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 64.