КАВЕРЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Те саме, що вередува́ти; коверзувати (у 1 знач.). Так через тиждень кличуть її у двір. — Не піду я. Хай сюди присилає [провіант]! — каверзувала вже Оришка (Мирний, IV, 1955, 210); Каверзують пани-сери. Пташиного молока їм забажалося!.. (Гончар, М. Братусь, 1951, 38).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 66.