КАВЕ́РНА, и, ж.
1. мед. Порожнина в живому органі, що виникає внаслідок руйнування його тканини в процесі хвороби. Легенева каверна сама по собі серйозне ускладнення легеневого процесу (Хвор. дит. віку, 1955, 243); Якщо у хворого довгий час існує каверна або гнійник легені, то його вже майже неможливо вилікувати (Наука.., 3, 1957, 15).
2. геол. Порожнина в гірській породі. Якщо при бурінні на глибину 4-5 метрів буде встановлено, що ділянка з поверхневим поширенням карстових явищ значна, то каверни ліквідують вибуховим способом (Колг. Укр., 1, 1958, 38).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 66.