КАВУНИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до каву́н. Баштан у тій порі входив у зав’язь, і сивувата огудина тільки вкривала землю. А під осінь і кавунища видалися, як добрі гарбузи (Літ. Укр., 22.Х 1965, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 67.