КАЖАНО́К, нка́, ч. Зменш. до кажа́н. В його день був уночі, а ніч була вдень, як буває в пугачів, сов та кажанків (Н.-Лев., IV, 1956, 227).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 69.