Що oзначає слово - "каламуть"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


КАЛАМУ́ТЬ, і, ж.

1. Каламутна рідина. То якась каламуть, не вода (Гал.-руські приповідки, II, 1908, 237); Ріка в бігу — аж до самісінького моря прозора вся, хоч з берегів і каламуть (Тич., II, 1957, 121); // Суміш із різних нерозчинених у цій рідині частинок. Розбухлий, сердитий потік, ревучи, гнав звідти в долину важку каламуть і вивернуті з корінням дерева (Гончар, І, 1954, 543); — Ну,— сказав Снігур,будемо каламутити воду. Щучки й почнуть виставляти голову, бо їм каламуть зябра забиває (Донч., VI, 1957, 266).

2. перев. з означ., перен. Туман, імла, тьмяність. Сіра каламуть осіннього світанку просочувалася в купе (Дмит., Розлука, 1957, 238); Дівчина встає тихенько З німого ліжка, до вікна підходить, Вдивляється у сніжну каламуть (Рильський, І, 1956, 249); Поволі сонце запливло у хмарну каламуть (Гонч., Вибр., 1959, 343); // Затьмареність. Побачивши холодну каламуть в очах товариша, зрозумів [Марко], що трапилося щось надзвичайне (Тют., Вир, 1964, 95); Стоїть [жінка], тільки губу прикусила, а в очах каламуть.. (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 92).

3. перен., розм. Неспокій, тривога. Від Чернігова на Київ не така вже дальня путьдо Дніпровських чорториїв славні вершники ідуть, пил бійцям очей не виїв, а на серці каламуть… (Голов., Поезії, 1955, 29); // Про безладдя, лихоліття. — Пустіє, глухне наш край! Незабаром і запліснявіє серед такої каламуті!казав іноді Мирін, згадуючи давнє (Мирний, II, 1954, 85).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 75.